Виховна година до Дня Соборності України

Мета: поглибити знання учнів про історію виникнення свята Соборності України. Пригадати ст. 20 Конституції України. Ознайомити з цікавими фактами про Україну. Виховувати патріотичні почуття та повагу до державної атрибутики. Викликати інтерес до вивчення історії України.

Обладнання: Державна символіка, Конституція України, комп’ютер.

Хід виховної години

           Учитель

Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
                       
                                        Історія свята
Учениця
У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.
Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель.
Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини, але, на відміну від східних земель, тут українці мали ряд політичних свобод і всебічно розвивали культурне та громадсько-політичне життя.

Учень
З початком Першої світової війни у Галичині було створено Головну Українську Раду (пізніше - Загальна Українська Рада), яка відстоювала інтереси українців. 9 жовтня 1918 р. на засіданні австрійського парламенту майбутній глава уряду ЗУНР К.Левицький висловив загальне прагнення галицького народу до Києва. 20 жовтня 1918 р. на багатотисячній маніфестації у Львові відомий західноукраїнський політичний і громадський діяч С.Вітик закликав до негайної злуки з Великою Україною. 18-19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з'їзд політичних і громадських діячів українських земель у складі Австро-Угорської імперії, на якому було створено Українську Національну Раду. З'їзд від імені Ради видав постанову, яка окреслювала українську етнічну територію в Австрії та зазначала, що "...ця українська національна територія стає українською державою". На жаль, така заява не мала практичного значення .  1 листопада війська Української Національної Ради захопили Львів, проголосивши створення Української держави. А 13 листопада за новоутвореною державою закріпилася назва Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Тож одним із найважливіших завдань уряду ЗУНР було об'єднання усіх українських земель в одну державу.
Учениця
Ситуація змінилася, коли на зміну гетьманату до влади прийшла Директорія, було відновлено Українську Народну Республіку та її закони. Як можна було сподіватись, Директорія поставилась дуже прихильно до ідеї соборності. Як наслідок ініціатори об'єднавчого руху представники Державного Секретаріату ЗУНР - Дмитро Левицький, Лонгин Цегельський, члени Директорії Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Панас Андрієвський, Федір Швець 1 грудня 1918 року підписали у Фастові передвступний договір про наміри об'єднати населення і території обох утворень в одній державі. Обидва уряди зобов'язувалися в найкоротший час здійснити це об'єднання. Даний договір, викликавши схвалення українського загалу, став, по суті, першим і основним актом соборності. Після нього значно активізувалася боротьба за ідейно-політичну і територіальну консолідацію українців усіх земель. Перше рішення у цьому напрямі зробила Українська Національна Рада, яка 3 січня 1919 року одностайно прийняла ухвалу про злуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою.                                       
Учень
Об'єднавчий рух, який наприкінці 1918 - початку 1919 року охопив майже всю Україну, досяг свого апогею і в двадцятих числах січня перемістився в столицю УНР. Київські видання друкували численні статті, інформації, інтерв'ю, присвячені об'єднанню українських республік. .
І ось настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Уранці 22 січня біля святої Софії було велелюдно. Вхід з Володимирської вулиці прикрашала тріумфальна арка з гербами історичних земель України. Під звуки оркестру крокували військові підрозділи. Урочистості розпочав заступник президента ЗУНР Лев Бачинський, який нагадав про традицію "одного нерозривного тіла" від Володимира Великого до "великих гетьманів". Держсекретар Лонгин Цегельський оголосив вірчу грамоту президії Української Національної Ради й передав її голові Директорії Володимиру Винниченку, який привітав  делегатів, наголосивши на непересічному значенні Акта соборності. Представник Директорії Федір Швець виголосив великі слова:
"Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України - Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна - в одну Велику Україну…
Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу".

Учениця
Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року. Так, знаменним етапом піднесення духу свободи став "живий ланцюг" між Києвом і Львовом, коли 21 січня 1990 року тисячі українців взялися за руки на згадку про проголошення Акту Злуки. Ось як описував ті події один із учасників: "Живий ланцюг справив на мене неповторне враження. Народ був у надзвичайному піднесенні, навкруги дзвеніли патріотичні пісні. Раз у раз лунали здравиці на честь українського народу. Над головами у височині витав дух свободи".
Ця акція прискорила розпад СРСР і здобуття національної незалежності, бо переконливо засвідчила духовну єдність східних і західних регіонів України. Утворення незалежної Української держави в 1991 році знаменувало початок якісно нового етапу в утвердженні суверенітету і соборності українських земель. Винятково важливим політико-правовим чинником на цьому шляху стали результати загальноукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, в ході якого за підтвердження Акта проголошення незалежності України висловилося 90,92 % виборців.
Учень
День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України. Згідно з цим документом 22 січня - день, коли був проголошений в 1919 році Акт Злуки, встановлено Днем Соборності України.
Ніби звертаючись до нас, один з творців Акту Злуки, державний секретар ЗУНР
Лонгин Цегельський говорив про день 22 січня: "Це така дата, що її виучувати
будуть напам'ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата
Хрещення Русі, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування
Січі". Його слова стали справді пророчими.
Учень
Люди – прекрасні.
Земля – мов казка,
Кращого сонця ніде нема.
Загруз я  по серце
У землю в'язко.
Вона мене цупко трима.
Учень
І хочеться бути дужим.
І хочеться так любить,
Щоб навіть каміння байдуже
Захотіло ожити і жить!
Воскресайте, камінні душі.
Розчиняйте серця і чоло.
Щоб не сказали
Про вас грядущі:
-Їх на землі не було!
   Учень                      
Тож давайте вшануємо символи нашої вільної Батьківщини
Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Робота з Конституцією України

Стаття 20

Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Держав­ний Гімн України.

Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жов­тою кольорів.

Великий Державний Герб України встанов­люється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від кон­ституційного складу Верховної Ради України.

Головним елементом великого Державного Гер­ба України є Знак Княжої Держави Володимира Ве­ликого (малий Державний Герб України).

Державний Гімн України — національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвер­дженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верхов­ної Ради України.

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що при­ймається не менш як двома третинами від консти­туційного складу Верховної Ради України.

Столицею України є місто Київ.

Учениця
З ХІХ століття жовто-блакитний прапор наполегливо заявляє про себе. В 1848 році мешканці Львова підняли на міській ратуші українській національний прапор. І австрійська влада була змушена прийняти цей виклик нашого народу. Вона дозволила українцям використовувати жовто -  блакитну символику. Після перевороту гетьмана Павла Скоропадського жовто – блакитний прапор було замінено на синьо – жовтий.Саме таким він дійшов до наших днів.
Учениця
Вже скільки закривавлених століть
Тебе Вкраїно , імені лишали…
Тож встаньмо, браття в цю урочу мить:
Внесіте прапор вільної Держави!
Степів таврійських і карпатських гір
З'єднався колір синій і жовтавий.
Гей, недругам усім наперекір-
Внесіте прапор вільної Держави!


Учень
Другий символ України – це її герб.Існує версія, що тризуб символізує так звану Трійцю Життя: Мудрість, Знання і Любов.Сучасний герб України символізує спорідненість поколінь, мир і творчу працю.У наш час тризуб став і символом відродження Батьківщини та її традицій, продовженням сторінок нашої історії. Тризуб як Малий герб суверенної України був остаточно затверджений ВерховноюРадою19 лютого 1992 року
Учениця
Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького також мав нелегку долю.За виконання цього твору наші співвітчизники переслідувалися радянською владою, потрапляли до в’язниць.Лише 29 січня1991 року в місті Бориспіль його виконанням було урочисто вшановано пам’ять Павла Чубинського. А16 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила гімн, як Державний Гімн України.
Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Столицею України є місто Київ
                              
За Україну молюся!
За соборну вільну Україну
аз молюся, Боже мій , до Тебе:
Україну, мову солов'їну,
край пшеничний
під блакитним небом,
ріки збережи, сади в розвої,
ароматами медів залиті,
їх дари солодкі, соковиті.
 Не позбав можливості святої
у світах про себе заявити:
миру, ласки ниспошли, спрокою,
огради од фарисейства й злоби;
лихо одверни, тяжкі хвороби,
юрби заздрих, нищих та облесних;
сподоби розквітнуть на просторах,
яко на земних, так і небесних. Амінь

Вікторина
1. Назвіть один із найдавніших знаків, який є гербом України.
(Тризуб)
2. Коли було прийнято постанову про Державний прапор України і якого він кольору?
(28 січня 1992 p., жовто-блакитний)
3. Як називається Гімн України?
("Ще не вмерла Україна")
4. Хто є автором слів Гімну України?
(Павло Чубинський)
5. Назвіть український Національний герб.
(Тризуб)
6. Назвіть найбільшу святиню українського народу в музичній символіці.
(Гімн)
7. Назвіть композитора, який вірш П. Чубинського поклав на музику, цей твір невдовзі став гімном. (Михайло Вербицький)

                                        

Учень
Любіть Україну,як сонце любіть,
Як вітер і трави, і води,
В годину щасливу і в радості  мить,
Любіть у годину негоди!...
Учень
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
Учень
Між братніх народів , мов садом рясним,
Сіяє вона над віками.
Любіть Україну всім серцем своїм
І всіма своїми ділами!
Учень
Любіть у коханні, в труді і в бою,
Як пісню,що лине зорею,
Всім серцем любіть Україну свою,-
І вічні ми будемо з нею!