неділю, 7 грудня 2014 р.

Використання на уроках української мови і літератури інтерактивних технологій колективно-групового навчання для підвищення рівня комунікативних компетенцій учнів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Хмельницька обласна державна адміністрація
Кам’янець-Подільське управління освіти і науки
                            Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 11






 Використання
на уроках української мови і літератури інтерактивних технологій колективно-групового навчання для підвищення рівня комунікативних компетенцій учнів



Орлянська Олена Анатоліївна,
вчитель української мови і літератури,
світової літератури
ЗОШ І-ІІ ступенів № 11







2014 рік

























 Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця.
В. Сухомлинський
Вступ
  Актуальність  досвіду обумовлена сучасними тенденціями в освіті. Сьогодні школа повинна забезпечити формування і розвиток  інтелектуальної, творчої і ініціативної особистості, здатної жити в  принципово нових  умовах, реалізувати себе  у житті, бути  успішною і сприяти  розвитку  суспільства.
Предметом досвіду є педагогічні умови забезпечення та надання учням комплексу знань, які формують глибоке осмислення життя.
Об’єкт досвіду - процес використання на уроках української мови і літератури інтерактивних технологій колективно-групового навчання для підвищення рівня комунікативних компетенцій учнів, формування творчої особистості, надання знань, необхідних на сучасному етапі громадянину України.
Мета узагальненого досвіду полягає у визначенні механізмів формування творчої особистості з широким розумінням своїх обов’язків.
Практичне і теоретичне значення досвіду полягає у створенні ефективного процесу виховання інтелектуальної, з потужним духовним потенціалом людини, здатної самостійно здійснювати життєвий вибір.
Гіпотеза досвіду полягає в наступному: якщо застосовувати групові методи навчання, то результатом   систематичної злагодженої  групової  діяльності   учнів  на  уроках  української   мови  і  літератури буде     сформованість  комунікативних   компетенцій.
Завдання досвіду полягає у формуванні в учнівської молоді уміння творчо проектувати своє життя, активно будувати себе, осмислено пізнавати життєвий шлях, ефективно інтегруватися у суспільство.


Основна анаталітична робота
Упродовж останніх років я працюю над темою: «Використання на уроках української мови і літератури інтерактивних технологій колективно-групового навчання для підвищення рівня комунікативних компетенцій учнів».
Підготовка і проведення уроків особистісно зорієнтованого спрямування стала для мене життєвою потребою в роботі з учнями. Свою роботу спрямовую на створення сприятливих умов розкриття кожної дитини, для духовного і творчого розвитку учнів. На своїх уроках  намагаюсь застосовувати різні форми колективно-групового навчання для повнішого розкриття індивідуальних здібностей учнів, вироблення позитивного став- лення до навчання.
         Одним  із  найважливіших   завдань  сучасної  школи  є  розвиток   комунікативних  здібностей   учнів, їхнього  самостійного  і  критичного  мислення,  культури  полеміки, вміння   аргументовано  доводити  власну  думку.
      Комунікативна   компетентність  трактується  як  орієнтація   у  різноманітних   ситуаціях  спілкування,  здатність  ефективно  взаємодіяти  з  оточенням. Обов’язкові  умови  особистісної  комунікативної  компетентності:  уміння   формулювати   запитання  і  чітко   відповідати   на   них, уважно   слухати  й  активно  обговорювати  актуальні  проблеми,  коментувати   висловлювання   співрозмовників   і  критично  оцінювати  їх.  Аргументувати   власні  думки  і  міркування   під  час   обговорення  у  групі.
Будь-який  навчальний  процес  неможливий   без  усної  комунікації,  адже  навчання  людини  відбувається  на  мовному  рівні. Звичайно, групова  робота  здебільшого  використовується  для  вирішення основних   дидактичних  проблем   на   уроці,  а  спілкування  є  неодмінною  умовою  формування  об’єктивних суджень.
        
Спілкування  має  кілька  напрямів:
*  обмін   інформацією  між  суб’єктами  діяльності  між   групами;
*  розроблення  спільноі  стратегіі  діяльності;
*  сприймання  і   розуміннял  одне  одного  у  процесі  розв’язання  
     спільних  завдань.
На уроках української мови і літератури використовую інтерактивні технології, серед яких чільне місце займають технології кооперативного навчання, що передбачають роботу в парах, трійках, малих групах.
           Ефективно використовую парну роботу учнів на початкових етапах уроку для  засвоєння, закріплення та перевірки знань учнів. Завдання даю переважно постійним парам, щоб спільну роботу виконували учні, які сидять за однією партою. У парі школярі міняються ролями вчителя і учня, працюють у режимі взаємодопомоги.   Під  час  діалогічного спілкування у групі учні висловлюють не лише наукові твердження, а й власні судження, тобто обмінюються з партнером не тільки знаннями, а й своїми міркуваннями. У спілкуванні формується соціально-комунікативна активність, виробляються критерії самооцінки та оцінки членів групи. Пари найчастіше працюють над складанням діалогів, використовуючи в тексті вислову різні ситуативні вправи.
    Пропоную дітям ситуативні завдання, що сприяють розвитку в учнів вміння співвідносити зміст і форму своїх висловлювань з мовленнєвою ситуацією. Вони дисциплінують мислення, формують уміння вибирати найдоцільніший варіант мовного матеріалу відповідно до конкретних життєвих обставин.    
            Крім ситуативних вправ, рекомендую групам завдання на доповнення і редагування речень чи тексту:
• прочитати запропонований учителем текст, замінивши недоречно вживані слова;
• доповнити речення, завершивши висловлену думку;
• виділене слово замінити на фразеологізм (або навпаки);
• відредагувати неправильно побудовані речення;
• створити речення за даним початковим словом (наприклад: пісня, мова, сонце, ромашка),
• замінити в тексті одні мовні одиниці іншими, враховуючи стиль тексту;
• вставити найвдаліші, на думку учнів, порівняння;
• доповнити певну семантичну групу слів іншими (наприклад: квітка - троянда, явище природи - туман);
• відредагувати текст, уникаючи тавтології окремих членів речення (таке завдання використовує під час вивчення головних і другорядних членів речення);
• дібрати по кілька синонімів до запропонованих слів;
• перекласти українською мовою.
        Опрацьовуючи теми курсу, намагаюсь сприяти мовленнєвому розвитку учнів, тому пропоную дітям усні творчі вправи комунікативного характеру.
         Такі вправи сприяють розвитку мислення й мовлення, готують до контрольних усних переказів і творів, формують уміння імпровізувати, привчають контролювати зв'язність і правильність мовлення.
   Постійно працюю над виробленням у школярів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання, відтворення і створення висловлювань із дотриманням українського мовленнєвого етикету. Тому, застосовуючи прийом роботи в парах, групах (5-6 чоловік), спонукаю учнів побудувати діалог за певною ситуацією спілкування, використовуючи вивчений мовний матеріал.
         Під час вивчення способів   творення   прикметників (6 клас)  пропоную:
• продовжити розпочате іншим речення;
• розгорнути запропоноване висловлювання;
• розіграти сценки з таких тем: "У тролейбусі", "У магазині", "На стадіоні", "У бібліотеці", "У спортзалі";
• подискутувати на обрану самими ж учнями тему (контролюю правильність вживання форм слів, нормативність, багатство мовлення).
Спілкування у групі «рівних» викликає в учня потребу враховувати позицію іншого, приймати чи не приймати її, погоджуватися чи заперечувати, а головне – мати власну думку й уміти  обґрунтовувати її.
Доведено, що рівень формування комунікативних  умінь і навичок   в умовах групового навчання дуже високий, оскільки звернення до товаришів із власної ініціативи, отримання від них порад чи надання допомоги їм, обмін інформацією можуть повноцінно відбуватися тільки у процесі групової роботи.
            Отже, спілкування з ровесниками під час групової діяльності створює  умови для розвитку комунікативних якостей критичного мислення, творчої самостійності, розуміння позиції іншої людини, уміння формулювати і обстоювати свою точку зору.         
Для ефективності застосування інтерактивних технологій, щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчити, старанно планую свою роботу. Спочатку намагаюся визначити потенціальні можливості учнів, їхні інтереси, а потім уже на основі цих знань пропоную школярам цікаві й доступні для них завдання (знайти додаткову інформацію, самостійно дібрати завдання, малюнки). Розширення кругозору, пошук нових знань, розвиток умінь самостійного здобуття інформації стали нагальною потребою учнів .         
         Простим і ефективним методом парної роботи є «Лінгвістичний двобій» (за відведений час учні ставлять одне одному запитання й відповідають на них). Цей метод використовую на  етапі перевірки знань учнів та на етапі закріплення мовного матеріалу. Така робота спонукає учнів не лише до правильного й точного формулювання запитань, а й до коротких точних відповідей.
         На уроках української мови  і літератури учні із задоволенням займаються пошуковою діяльністю, тому дуже часто використовую прийом «Вірю – не вірю». Один з учнів готує вдома для свого напарника різноманітні фрази (5-6), свідомо порушивши в деяких із них форми слововживання. Другий учень шукає і виправляє помилки. Наступного разу вони міняються ролями.
        Різновидом цього прийому є ігровий пошук. Роздаю учням картки з однаковим завданням, але різними прикладами. Виконавши роботу, діти обговорюють результати свого пошуку і спільно роблять висновок.  (Цей прийом показаний в уроках на тему: «Добро і зло у творі В.Винниченка «Федько – халамидник», «Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні»).
        Щоб розв’язати складні проблеми, що потребують спільної, а не індивідуальної діяльності, організовую роботу в малих групах, провідним методом якої є дослідницький. Разом з учнями чітко розподіляю ролі між їхніми учасниками:
-         спікер (керівник групи) оголошує завдання, організовує порядок виконання, заохочує групу до роботи, слідкує, щоб кожен учасник по черзі міг висловитися, визначає доповідача;
-         секретар коротко і розбірливо записує результати роботи групи, бере участь в обговоренні;
-         доповідач чітко висловлює спільну думку групи, представляє результати її роботи (елементи цієї роботи показані в уроці  на тему: «М. Вороний. Поема «Євшан-зілля») 
          «Мозковий штурм» є прекрасним методом для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблеми та розробки ідей.  Цей метод навчання  є найефективнішим для одночасного залучення всіх  учнів до активної роботи. « Мозкову атаку» на уроках застосовую для збирання інформації з якої-небудь теми, для інтенсивної перевірки обсягу і глибини знань, для розвитку вмінь аргументувати власну думку.  (Додаток.   Українська мова (8 клас).    Тема.  Однорідні і неоднорідні означення.)
         Вправа « Мікрофон».    Ключові фрази цього методу:
-         « Я вважаю, що…                  
-         «Найбільше  мені  запам’ятався  момент…, …»
-         «… Я  із  задоволенням…»                    
-         « Я  вражений  тим,  що…»
Ця вправа допомагає дискутувати, відстоювати, аргументувати свої думки. Цей метод яскраво проілюстрований уроками української літератури (М.Вороний «Євшан-зілля» )
            Дискусія – один із методів, який дуже допомагає у розвитку мовленнєвих здібностей учнів. Відповідаючи на питання, школярі вживають у своїй мові такі фрази: « На мою думку…», « Я погоджуюся …», « Я заперечую …», « Я не згоден…».
         Метод дискусії використовую як на уроках, так і в позаурочний час.
Впроваджуючи інтерактивні  методи  навчання  «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Робота в групах»,  формую у дітей  уміння  точно, повно,  емоційно  висловлювати  судження про прочитане,  роботи  висновки,  підтримую бажання читати і пізнавати нове , створюю умови для  активної  участі дітей у навчанні,  розвиваю  читацькі інтереси,  використовуючи такі види  мовленнєвої  діяльності, як  аудіювання, діалогічне та  монологічне  мовлення, читання  вголос і  мовчки, приділяю  велику  увагу  культурі усного та  писемного  мовлення, розвиваю  комунікативні  здібності  учнів.  Велику увагу приділяю вивченню мови та літератури як об’єкту пізнання.
             Переконана, що формування комунікативних компетенцій потрібно здійснювати систематично. Тому в позаурочній діяльності також приділяю багато уваги цьому питанню. Інтерактивні ігри, свята, мовно-літературні КВК, щорічні Шевченківські свята, вечори гумору і сміху, літературні читання, інсценізація творів – все це стимулює учнів до пошуку нової інформації, розвиває їх мовлення, розумову та емоційну сферу, заохочує до самоосвіти. З такими заходами  можна ознайомитися в додатках.
                   Велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей учнів, бо вважаю, що у кожній дитині природою закладений певний творчий потенціал. А свідченням цього є досягнення моїх вихованців.
              Неодноразово подавала роботи на ярмарки педагогічних ідей (2008, 2010 н.р.).             
                                          





























Висновки та рекомендації

Отже, всі методи, форми і прийоми роботи, застосовані на уроках, дозволяють позбавлятися шаблонів, створюють умови для розвитку творчих здібностей школярів, розширюють функції вчителя, враховують індивідуальні особливості кожної дитини.
Використання нестандартних форм роботи та інтерактивних технологій сприяють формуванню пізнавальних інтересів учнів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння і узгодження різних точок зору про об’єкти, що вивчаються на уроці.  
     Результати впровадження досвіду:
-         підвищення рівня підвищення загальнокультурного розвитку;
-         підвищення таких процесів мислення як синтез, порівняння, узагальнення;
-         підвищення рівня навчальних досягнень.
Я       впевнена, що зацікавити, повести за собою спроможний лише той педагог, який сам перебуває у постійному пошуку. Адже ще Василь Сухомлинський закликав: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших…» Тому намагаюсь творчо, по-новому розв’язати актуальні завдання сучасної освіти, які спрямовані на гуманізацію та демократизацію навчально-виховного процесу у школі. Усе роблю для того, щоб учні, яких я навчаю, стали особистостями, самостійними, творчими, фізично здоровими і духовно багатими.




Список використаних джерел
1. Зазуліна Л.В. Сучасні педагогічні технології та їх впровадження у практику роботи.
2. Пєхота О.М. Освітні технології. Навчально-методичний посібник.
3. Побірченко Н. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій.
4. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.
5. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід.Методичний посібник.
6. Сиротенко Г.О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.                                         
7. Фасоля А. І. Оцінювання в умовах інтерактивного навчання. «Дивослово».  №12. – 2007 р.                                                                                                                                                                                                                                                           
8. Манжос О. І. Групова робота на уроках української мови. «Дивослово» №1 2008р.
9. Сергієнко А.І. Основні аспекти організації групової навчальної діяльності школярів. «Дивослово». -  №4. -  2008 р.
10. Дженджеро О. Кооперативне навчання в системі розвитку комунікативних умінь школярів. «Дивослово». - № 6. – 2009 р.
11. Ліщинська Л. Особистісно зорієнтована спрямованість навчання – шлях
до педагогічного успіху. «Дивослово». -  № 12. – 2009 р.


Немає коментарів:

Дописати коментар