Урок української літератури у 6
класі
Микола Вороний.
Розповідь про поета.
«Євшан-зілля»
(робота у групах)
Вчитель Орлянська Олена Анатоліївна
Тема. Микола Вороний. « Євшан – зілля».
Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів.
Мета: створити умови для ознайомлення
учнів із життям і творчістю
Миколи Вороного,
з історичною основою та змістом поеми «Євшан
– зілля»; сприяти розвитку навичок вдумливого виразного читання ; коментування
прочитаного, визначення особливостей літературного
твору; розвивати комунікативні компетенції учнів;впливати на виховання
почуттяпатріотизму,національної свідомості.
Тип уроку: засвоєння нових
знань; урок-дослідження.
Обладнання: портрет письменника, збірки його
творів, ілюстрації до
поеми, карта
Євразії, магнітофонний запис пісні «Виростеш ти , сину…» В. Симоненка, записи
на дошці, карточки, підручники, пучечок полину.
Теорія літератури: літопис, поема,
ліро-епічний твір.
Запис на
дошці:
«Його джерельна творчість живила українську
поезію на
зламі двох епох, не давала їй
обернутися
в стояче болото».
В.Кузьменко
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя
Любов
до рідної землі – найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була, багачем
чи жебраком, ученим чи хліборобом, - і якою б вона не була – дорослою чи малою,
рідна домівка кличе до себе, надзвичайною силою притягує, манить спогадами,
тривожно сниться довгими зимовими ночами, відгукується в серці маминою піснею,
навіює духмяні запахи квітів дитинства – матіоли й чорнобривців.
Почуття любові до Батьківщини ще більше
загострюється, коли знаходишся далеко від неї під час відрядження, подорожі, й
переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині, або стає
одвічною ностальгією, коли на Батьківщину вороття нема.
У вас на партах є
зілля. Потріть його в долонях, відчуйте
його дух.
Метод
«Мікрофон»
-Скажіть, які
асоціації виникають у вашій уяві?
-Удома
ви прочитали поему М.Вороного «Євшан-зілля». Які почуття викликає вона у
вас? (Діти відповідають).
-Що для кожної людини є найріднішим?
-Що в житті будь-яка людина не може вибрати?
1)
Створення асоціативного ряду до слова «Батьківщина».
Звучить пісня на слова В.Симоненка «Виростеш ти, сину…»
Б - батьки, будинок…
А - аромати,
асоціації…
Т - тепло, турбота, тато…
Ь - хата, родина…
К - краса, калина…
І - пам’ять, природа…
В - вірність, вічність…
Щ – щирість, щастя…
И - стежина, любов…
Н - надія, ніжність…
А - бабуся …
Т - тепло, турбота, тато…
Ь - хата, родина…
К - краса, калина…
І - пам’ять, природа…
В - вірність, вічність…
Щ – щирість, щастя…
И - стежина, любов…
Н - надія, ніжність…
А - бабуся …
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1)
Робота з підручником.
Читання слів Я.
Бабича та О. Довженка ( с. 36 ).
2)
Бесіда.
-
Чи погоджуєтеся з думкою О. Довженка, що людина не має
права бути безбатченком?
-
Чим відрізняється поняття «батьківщина» і «Батьківщина»?
-
Як вважаєш, чи обов’язково вони збігаються?
-
Яка країна є для тебе Батьківщиною?
-
Чому так важливо для людини пам’ятати свою батьківщину, рідний дім,
батьків, куди б тебе не закинула доля?
3)
Слово вчителя.
-
Рідна земля додає великої сили і наснаги людині. Особливо
це відчуває той, хто опиняється за її межами. Така людина дуже часто сумує, їй
властиве почуття ностальгії.
Сьогодні ми познайомимося з таким твором,
де автор показав, як важливо для людини пам’ятати ту рідну землю, звідки ти вийшов у
світ. З автором ви вже знайомі. Пам’ятаєте прекрасний вірш «Сніжинки», автором якого є Микола
Вороний. Хто ж ця людина?
ІІІ.
Опрацювання навчального матеріалу.
І. Виступ учнів-
біографів про основні факти з життя М Вороного.
ІІ. Робота в
малих групах
1 група.
Опрацюйте текст
прологу. Виділіть рядки, де автор висловлює сподівання, що українці зможуть
повернутися додому, вивчити мову.
2 група.
Схарактеризуйте
почуття хана. Зачитайте ці рядки.
3 група.
Чому ханський
син залишився байдужим до пісень?
4 група.
Перечитайте
рядки, де зображено бурхливу реакцію молодого половця на пахощі євшан-зілля.
Чим це пояснити?
ІІІ. Опрацювання
статті ( ст. 36 )
Бесіда:
-
Чи жив автор весь час в Україні?
-
Чи любив свій народ, тужив за ним?
-
Чи це впливало на його творчість?
-
Які теми могли цікавити М. Вороного найбільше?
Доповнення вчителя:
Розповідь про навчання, еміграцію, арешт,
тюрми, заслання; про сина Марка, який вирішив допомогти батькові, був
арештований, помер у таборі. Подібна доля судилася і М. Вороному. 29 квітня
1938року він був розстріляний.
Микола Вороний усе життя марив чужими краями,
далекими землями, а найбільше – Європою. Але завжди і скрізь думав про рідну
Україну.
ІV. Історія
створення поеми «Євшан – зілля».
Слово
вчителя.
-
Миколу Вороного вразила легенда Галицько
– Волинського літопису, за якою полонений хлопчик забув свій рід, мову, народ,
і посланці від батька нічим не змогли оживити його пам’ять, крім пахощів
чарівного євшан–зілля, що росте на його батьківщині.
- З якою метою автор
використав для епіграфа уривки з тексту літопису?
- Перш, ніж
відповісти на запитання, наші «теоретики» пояснять літературні терміни: епіграф
і літописи.
(Доповідає група
«теоретиків»).
- Учні розкривають роль
епіграфа.
Словникова робота.
На дошці
записано слова.
·
Євшан-зілля – трава полину. Пустка – порожнеча.
·
Ясир – полонені. Небога –
бідолашний.
·
Зацурали – занедбали. Твар – обличчя.
·
Хан – половецький князь. Шатер – намет.
·
Принада – привабливість. Байрак – яр .
·
Судець – співець. Блукати
манівцями –
·
Сірома – бідолаха. ходити без
дороги.
2)
Виразне читання поеми « Євшан – зілля» ( вголос ).
3) Колективна
робота.
Учні обмінюються враженнями від
прочитаного, зачитують рядки , що запам’яталися.
4)Бесіда за прочитаним.
-
Як ви розумієте назву твору?
-
Чи є у творі елементи фантастичного? Які?
-
У яких рядках звучить головна думка твору?
-
Про що цей твір?
-
Про що розповідається у вступі?
-
Чи відповідає зміст народній легенді?
-
Як хлопчик потрапив до Києва?
-
Чому він почав забувати рідний край?
-
Як жилося хлопцеві у Києві?
-
Як батько вирішив повернути сина?
-
Чому батько обирає саме співця, щоб повернути сина?
-
Чому він повертається додому?
-
Чим є євшан – зілля для хлопця?
-
Чому ця поема актуальна і сьогодні?
5) Проблемне
питання. Метод «
Мікрофон».
-
Як ви розумієте вислів із твору: « Там, де пустка замість
серця, порятунку вже не буде!»?
ІV.
Закріплення й узагальнення матеріалу.
1.
Дослідницько –
пошукова робота у творчих групах.
1
група – доводить, що твір – поема.
2
група – характеризує образ юнака – половця.
3
група – виписує художні засоби, визначає їх роль у творі.
4
група – визначає зв’язок минулих
подій із сучасністю.
2.
Робота в
групах.
-
Що символізує євшан-зілля для кожного з персонажів?
1
група – для хана: любов батька до сина, остання надія, продовження
роду.
2
група – для співця: вірність своїй землі, любов до пісні.
3
група – для сина: воскресіння, ліки, повернення пам’яті.
4
група – для ліричного героя: заповітна мрія, віра, надія, любов.
- А чим є євшан-зілля для вас?
Висновок:
майбутнє кожної людини визначається її ставленням до минулого. Це й
історична пам’ять, і потреба мати рідну землю; вміння цінувати й шанувати
людей, і бажання вчитися, працювати, любити. Поверніться в Україну, діти,
працюйте, майте почуття національної гідності й гордості, бо ви – українці .
V.Підсумковий етап
1)
Тест « Незакінчене речення» за схемою.
На уроці я
дізнався…, зрозумів …, навчився…
2) Анкетування.
·
Найцікавішим було…
·
Найважчим для мене було…
·
Мій настрій на уроці був…
·
Хотів би ще більше…
·
Хочу побажати собі…, вчителю…, однокласникам…
3)
Оцінювання результатів роботи учнів.
VI.Домашнє
завдання
1)
Відповіді на питання ( с. 41 ).
2)
Вивчити терміни зі словничка.
3)
Творче завдання на вибір.
·
Продовжити поему « Євшан – зілля» про повернення сина
додому.
·
Міні-твір « Там, де пустка замість серця, порятунку вже
не буде».
·
Діалог в парах « Що таке патріотизм і чи потрібен він у
сучасному житті».
Немає коментарів:
Дописати коментар